Гінкго білоба

Гінкго білоба (Ginkgo biloba) – це дерево, яке славетний біолог Чарльз Дарвін називав живою копалиною, оскільки воно росте на Землі вже 300 мільйонів років та не є родичем жодної із сучасних існуючих рослин. У Європі воно вимерло перед льодовиковим періодом. Вижило лише у Азії та Китаї, де його називають «дерево пізнання», дуже часто його використовують також у традиційній медицині. З території Китаю пізніше воно поширилося до Кореї та Японії, звідти у 1712 році його привіз до Європи німецький лікар та ботанік Енґельберт Кемпфер.

Гінкго білоба стало дуже популярним через свою надзвичайну історію та виключну лікувальну дію речовин, які зберігаються у листі.

Воно виростає до 40 метрів у висоту. Виділяється своїм віялоподібним листям, яке є однією з його особливостей. Вони мають насичений зелений колір, восени вони забарвлюються жовтогарячим та прикрашають будь-який парк.

Це двостатева рослина. Чоловіча рослина має високий та гнучкий стовбур, а жіноча – має більш розлогу крону. Дерево має дуже довгий життєвий цикл, який сягає більше 1000 років. Перший раз цвіте у віці 20 років, пізньою весною, у травні. Гінкго білоба неймовірно стійкий до комах, бактеріальних та вірусних інфекцій, а також до забрудненого повітря. Його витривалість, вірогідно, пов’язана із численними речовинами (флавонові глікозиди, терпенові лактони), що містяться у листях, які є дуже ефективними антиоксидантами та попереджують пошкодження клітин через шкідливий вплив довкілля. Перша зелень, що з’явилася після вибуху атомної бомби в центрі Хіросіми, були саме пагони гінкго. Нові рослини мали властивості звичайного гінкго та виросли як дерева звичайного розміру та форми.